З прадавніх часів сім'я розглядається як необхідна умова людського існування. А необхідною умовою розвитку сім'ї є наявність у ній дитини. Роль сім'ї в суспільстві незрівнянна за своєю силою порівняно з будь-якими іншими соціальними інститутами, адже саме в сім'ї формується і розвивається особистість людини, відбувається оволодіння нею соціальними ролями, необхідними для щасливого життєвого шляху в суспільстві. Сім'я є першим мікросвітом, в якому дитина виховується, формується, розвивається, набуває соціальних умінь. Головні природні вихователі дитини — її батьки.

   Сім'я — складна багатофункціональна підсистема суспільства і водночас доволі закрита для впливів ззовні, окрема педагогічна система. Функції, які виконує сім'я, взаємозалежні й взаємопроникні, безпосередньо активізують життєдіяльність її членів. До функцій сім'ї зараховують: економічну, господарсько-побутову. Виконуючи репродуктивну функцію, сім'я є відповідальною за фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дитини. Реалізація сім'єю цієї функції є своєрідним регулятором народжуваності. Саме сім'я з її постійним і природним характером впливу покликана формувати риси характеру, переконання, погляди, світогляд дитини. Тому виділення виховної функції сім'ї як основоположної має суспільне значення.

   Сучасний стан сім’ї в Україні багатьма науковцями сприймається як критичний. Так, демографи визначають збільшення частки пар без дітей, з однією дитиною та нереалізованих бажаних орієнтацій на дитину. У середньому по Україні величина сім’ї залишається без змін і на низькому рівні. Народження дітей сприймається як можливі обмеження свободи батьків: в освіті, кар'єрі, реалізації своїх здібностей, підвищенні кваліфікації.

Крім того, за оцінкою медиків, 10—15 % дорослого населення за станом здоров'я не здатні мати дітей; викликає тривогу стан екології, морально-духовний клімат соціуму — алкоголізм, наркоманія, ВІЛ-СНІД, куріння, погане харчування тощо.

Але і до сьогодні сім'я є першою і головною соціальною групою, яка активно впливає на формування особистості дитини. Важливу роль у процесі первинної соціалізації відіграє виховання дитини в сім'ї. Батьки були і є першими й найголовнішими вихователями дитини. Це аксіома, яку мають запам'ятати всі подружжя, які є або готуються стати батьками.

   Виховання дитини в сім'ї — складний соціально-педагогічний процес, який у разі дотримання певних умов може бути таким, що приносить радість і насолоду всім його учасникам. Він містить вплив усієї атмосфери і мікроклімату сім'ї на формування особистості дитини. Можливість виховного впливу на дитину закладена в самій природі ставлення батьків до дітей, сутність якого полягає в розумінні опіки, наданні свободи, усвідомленні відповідальності, розумовому спілкуванні старших з молодшими.

Батько і мати виявляють піклування, ніжність до своєї дитини, формують позитивне мислення, вчать усвідомлювати цінність життя та самоцінність, вчать підтримувати і розвивати в собі високу самооцінку, впевненість у власній неповторності і цінності в очах Творця і Всесвіту.

Існують різні за характером вимоги батьків і особливості взаємин батьків і дітей. Вимоги батьків реалізуються в їх свідомій виховній діяльності з допомогою визначеного стилю життя, переконання. Власний приклад батьків — важливий засіб впливу на виховання дитини. Його виховне значення базується на притаманній дитячому віку здатності до наслідування.

Мудра народна педагогіка завжди зважала на цю особливість дитини і закодувала ці знання у приказках на кшталт: «Яблучко від яблуні недалеко падає», «Яка гребля — такий млин, який батько — такий син».

   Передача дитині того соціального досвіду, який мають попередники, ознайомлення та залучення до культури тієї країни, де вона народилася і живе, наслідування її моральних норм, традицій — пряма функція батьків. Батьки мають право передавати дітям лише позитивний соціальний досвід, свідомо змінюючи власне світосприйняття: перед дитиною відкривається позитивна картина світу — мамина посмішка, синє небо, яскраве сонце, і тільки від того, як буде діяти та інтерпретувати події і явища дорослий, у дитини формуватиметься уявлення про світ: безпечний і милосердний чи жорстокий і агресивний. Що ви оберете для своєї дитини? Мама і тато мають дивитися на себе ніби з боку, очима дитини, щоб стати якомога краще і створити позитивну модель світу, яку буде наслідувати дитина і проектувати у своєму житті.